Hlcysjt

Дьюла Gyula
Герб Прапор
Основні дані
Країна	Угорщина
Медьє	Бекеш
Регіон	Південний Великий Альфельд
Перша згадка	1313
Населення	32 055
Площа	255,8 км²
Густота населення	125,16 осіб/км²
Часовий пояс	UTC+1, влітку UTC+2
Поштові індекси	5700, 5711
Телефонний код	+36-66
Географічні координати	46°39′00″ пн. ш. 21°17′00″ сх. д. / 46.65000° пн. ш. 21.28333° сх. д. / 46.65000; 21.28333Координати: 46°39′00″ пн. ш. 21°17′00″ сх. д. / 46.65000° пн. ш. 21.28333° сх. д. / 46.65000; 21.28333
Місцева влада
Веб-сторінка	gyula.hu
Мапа
Дьюла
Дьюла у Вікісховищі

Фортеця

Ратуша

Дю́ла^[1][2][3] (угор. Gyula) — місто на південному сході Угорщини, друге за величиною місто медьє Бекеш після столиці — Бекешчаби. Місто займає площу 255,80 км², на якій проживає 32 239 жителів.

Географія і транспорт[ред. | ред. код]

Замок Алмаші

Місто розташоване за 200 кілометрів на південний схід від Будапешта та за 15 кілометрів на південний схід від Бекешчаби. За 5 кілометрів на схід від міста проходить кордон з Румунією. Найближче до Дьюли румунське місто — Арад (50 кілометрів). Через місто протікає річка Фехер-Кереш (Білий Кереш), яка за кілька кілометрів нижче Дьюли впадає в Кереш.

Автодороги ведуть від Дьюли в сторону Бекешчаби і кордони з Румунією. Залізнична гілка з'єднує Дьюлу з Бекешчабою. Час шляху на поїзді до Будапешту 3-4 години.

Історія[ред. | ред. код]

Перша згадка про поселення датується 1313 роком, коли був заснований монастир, що називався по латині Julamonustr. У 1332 році поселення, які формувалися навколо монастиря отримала ім'я Дьюла. Існують дві версії походження назви: одна зводить назву міста до особистого імені Дьюла (можливо, належав засновнику монастиря і поселення), інша до назви одного з угорських племен.

З XV століття Дьюла стала центром комітату Бекеш.

1810 року в Дьюлі народився знаменитий угорський композитор Ференц Еркель, автор державного гімну країни.

У середині XX століття після початку використання термальних вод Південного Альфельду в лікувальних цілях, Дьюла стала містом — курортом. 1959 року тут була відкрита перша купальня, 1969 року отримала статус лікарні знаменита Замкова купальня. 1985 року Дьюлі був присвоєний статус курорту-санаторію Міністерством охорони здоров'я Угорщини.

Населення[ред. | ред. код]

Переважна більшість населення міста складають угорці, найбільш значна національна меншина — румуни. За даними перепису 2001 року 94,2 % населення Дьюли — угорці, 2,3 % — румуни, 1,6 % — німці, 0,4 % — цигани і 0,3 % — словаки. Незважаючи на невеликий відсоток сучасного румунського населення Дьюла історично була центром румунської діаспори в Угорщині. Тут розташовуються кілька румунських громадських і національно-культурних організацій, а також резиденція православного єпископа Угорщини Румунської православної церкви.

Відомі особистості[ред. | ред. код]

В поселенні народились:

• Золтан Бай (1900—1992) — угорський фізик.
• Едіт Фаркаш (1921—1993) — новозелландська дослідниця Антарктики.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

• Фортеця — чудово збережена середньовічна фортеця.
• Замок Алмаші — замок сім'ї графів Алмаші. Оточений великим парком, в якому розташована «Замкова купальня», вода в яку подається з термальних джерел.
• Румунський православний собор. Побудований 1867 року.
• Міська ратуша.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дюла (Угорщина)

• Офіційна сторінка

Словники та енциклопедії Britannica (онлайн) Нормативний контроль GND: 4223484-0 · LCCN: n81023105 · VIAF: 133697271

Це незавершена стаття з географії Угорщини. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.